«Лицар» золотого браслета Геннадій Мазур
07 июля 2020 г., 18:40:00
1508
Що змушує голову бюджетної комісії Вінницької облради Геннадія Мазура дорого платити за хвалебні публікації, купувати собі нагороди й сановні статуси? Намагання приховати свою злодійкувату сутність, хворобливе чванство, чи все разом? Спробуємо розібратися.
Шлейф шахрайства та неприкритої злодюжності тягнеться за колишнім податківцем, а нині – депутатом обласної ради Мазуром дуже давно. Всі доходи від хабарів і здирництва – а колишній податківець Мазур схиляв підприємців саме до такої «співпраці» — оформлені на дружину. З офіційної біографії цього чоловіка «вичищені» всі кримінальні скандали, де він фігурував. Зачистка інформаційного поля триває до цих пір, і оплачує її Мазур на постійній і недешевій основі. Про його зухвалі грошові схеми не раз писали регіональні і всеукраїнські ЗМІ.
Непереборна спокуса Геннадія Мазура – блиск золотого металу. Безліч минулих і нинішніх оборудок цього посадовця пов’язані з коштовними металами. Займаючи можновладні крісла в податкових органах часів Януковича, Геннадій Мазур крутив ювелірні махінації з Миколою Гонтою.
З десяток років тому цього ладижинського ділка з фірми «Шарм» знали хіба що правоохоронці. Нині Микола Гонта відомий як «весільний генерал» фінансової піраміди В2В. А в 2013 році слідство з’ясувало, що з 2007 по 2012 рік вінницька «пробірна палата» протаврувала фірмі Гонти понад тонну турецьких золотих прикрас, перебивши нижчу пробу на вищу. Мало того, що золото ввозилося нелегально, без ввізних мит та сплати податків (вгадайте, хто це організував), то ще й постраждали покупці у ювелірних магазинах країни. Циганське золото для них обійшлося по ціні справжнього.
Податківець Геннадій Мазур цю справу не просто прикривав, а обліковував всі оборудки подільської ювелірної компанії, здавав в оренду приміщення цій конторі, і вів переговори про всі махінації з золотом. Підтвердження тому – «золотий щоденник», якого знайшли у Мазура під час обшуків. Там податківець найретельнішим чином, надзвичайно педантично записував усі витрати і доходи. Фіксував не лише дані з реалізації золота в «підшефних» магазинах, а й навіть ціну його наукового звання, суми, які мав отримати зі своїх боржників та особисті витрати своєї дружини ( з примітками «дорого»).
Кримінальну справу стосовно Мазура, як водиться, пустили на гальма: всі речові докази потрапили до ГПУ, де все «порішалося» й затерлося, а сам фігурант-податківець перебув «лихі» часи на лікарняному, а потім опинився в помічниках народного депутата-регіонала. Маючи чималі доходи від злочинно нажитого сімейного бізнесу, Мазур впритул зайнявся «відбілюванням» власної персони.
Є такі контри, які за дзвінку монету напишуть хвалебну оду в книжці із золотим тисненням, та ще й грамоту вручать. Такими можливостями Геннадій Мазур скористався в повній мірі: оплачував такі рекламні статті регулярно, а чужі здобутки і досягнення записував на свій рахунок.
Фанфари на честь Геннадія Мазура набили оскому всім читачам місцевої тростянецької газети. Роздержавленню цієї «районки» передувала змова між чиновником-податківцем і головним редактором. Жоден випуск газети не обходився без вихвалянь Мазура, як благодійника широкого профілю. Навіть спецвипуски цієї газети виходили з назвою «Геннадій Мазур». Є переконливе припущення, що такі послуги оплачувалися головному редактору у вигляді карафки оковитої (полюбляє він це діло!) та обіцянок у майбутньому посприяти в приватизації газети. З часом так і сталося: колись комунальна газета з 2016 року замаскованим способом стала приватним підприємством із тим же головним редактором у статусі директора.
Масштабна нав’язлива реклама занесла Геннадія Мазура у Вінницьку обласну раду. Там колишній хабарник-податківець відмежувався від злочинного минулого. Більше того, у цинічний спосіб пристроївся до міжфракційного об’єднання «Антикорупційний рух», чим викликав безліч кепкувань з боку інших обласних депутатів. Але загадкою стало висунення і обрання Мазура головою бюджетної комісії обласної ради. Тільки необізнаністю більшості депутатів можна пояснити їхнє голосування за цього кандидата.
Не знають вони, що Мазур з 2010 року є членом псевдо-масонського ордену. Це реальний факт біографії Геннадія Мазура, про який він не розповідає на людях. За членство в таких групах треба сплатити суттєвий вступний внесок (до прикладу нещодавно впіймали волинського продавця подібними статусами, який за 200 тис. доларів міг влаштувати бажаючих в масонську ложу).
Хтось вважає існуючі масонські ложі в Україні лохотроном для багатіїв, але є думка, що їхня діяльність перебуває під пильним контролем російського ФСБ. Торгівля статусами буде до тих пір, поки є такі самозакохані особи, як Геннадій Мазур.
Зараз на інтернет-сторінці ордена Хреста про Мазура «ні «гу-гу». Видно, якийсь політконсультант порадив звідки щезнути. Але хворобливе бажання Мазура носити масонські значки фотозафіксовано. Як і належить таким «лицарам», Мазуру за окрему плату видали рицарський плащ, перстень, титульний знак і родовий герб, про які зараз він не згадує, а навіть відрікається. Зараз Мазур вже став ревнителем православної віри, богослухняним прихожанином новоствореної православної церкви. І щедрими подарунками вимолює колишнє відступництво.
І без купюр ми зарахуємо Мазура до «лицарства золотих ланцюгів і браслетів». Бо саме з такою прикрасою за 59 тис. грн голова бюджетної комісії Вінницької обласної ради повчав «самостійності життя» людей з інвалідністю у Вінницькому міжрегіональному центрі «Поділля».
Отож, без зайвого пафосу можемо про біографію Мазура сказати так: пройшов шлях від Гени Помідора (мав таку кличку з юності) до хабарника-податківця і орденоносця псевдо-масонської ложі із представницьким мандатом та золотими браслетами. Методів «обнуління» іміджу — хоч гать гати. Але це не міняє суті Геннадія Мазура, який доривається до влади, щоб дурити, махлювати і наживатися на чужому.
Автор: Михайло Слюсар
Читайте еще
влажность:
давление:
ветер:
влажность:
давление:
ветер:
влажность:
давление:
ветер:
