Чому ВАКС закриває справи про недекларування за строком давності?

26 августа 2020 г., 22:45:00

816

Чому ВАКС закриває справи про недекларування за строком давності?

Кримінальний кодекс України (КК) передбачає, що звільнення від відповідальності може застосовуватися, зокрема у випадку закінчення строків давності (якщо з дня вчинення злочину і до дня набрання вироком законної сили минули строки притягнення до відповідальності).

Вищий антикорупційний суд зливає справи “топ-корупціонерів” про недекларування? Саме такі коментарі можна зустріти у соціальних мережах та у блогах антикорупційних активістів. Виною всьому рішення ВАКС у справах про ймовірну брехню чиновників у деклараціях за 2015 та 2016 роки.

За останній рік ВАКС закрив кілька справ через закінчення строків давності. Адже кримінальна відповідальність за недекларування може настати лише протягом трьох років з часу порушення (злочин невеликої тяжкості).

Для більшості декларацій, поданих у 2017 році (щорічні за 2016 рік) кінцевий строк для вироків завершувався навесні 2020-го. За ці три роки детективи і прокурори мали провести розслідування, а суд мав встигнути розглянути справу та ухвалити вирок. Чому ж більшість справ за брехню в деклараціях за 2016 рік в Антикорупційному суді закрили за спливом строків?

На нашу думку, є три основні причини

Перша - це складність справ НАБУ і, як наслідок, тривалість досудових розслідувань. Як правило, вони розслідуються півтора-два роки. І в суду залишається ще максимум рік на розгляд і ухвалення вироку.

Друга - це затягнуті і безрезультативні судові розгляди у 2018-2019 роках місцевими судами. Більшість проваджень “зависали” у місцевих судах і тягнулися роками без жодного “вихлопу” у вигляді вироків.

Третя - у частині справ саме суддями ВАКС не було забезпечено своєчасний їх розгляд після передачі з місцевих судів. Іноді перерви між засіданнями могли сягати місяця і більше. Хоча саме суд відповідає за забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду.

Опис процесу

У ВАКС слухання старих справ НАБУ та САП розпочиналося із самого початку. Після того, як кримінальне провадження потрапляло до суду, справа за допомогою автоматизованої та рандомізованої системи розподілялася на колегію із 3 суддів.

Наразі на розгляді шести колегій одночасно перебуває приблизно по 30 справ. Тобто судові засідання за кожною із них відбуваються в середньому один раз на два-три тижні. При цьому жодної пріоритезації за строками давності КПК не передбачено, бо усі справи однаково важливі.

Але від суддів все ж залежить оперативність розгляду справ, зокрема тих, де строки закінчуються. Швидкий розгляд справи протягом розумного строку прямо визначений як одне із завдань кримінального провадження. В окремих випадках судді не справилися із цим завданням.

Приклади закритих справ

Найсвіжішим прикладом закриття справи за строками давності є провадження щодо ексміністра інфраструктури Володимира Омеляна.

Детективи НАБУ та прокурори САП вважали, що він не задекларував право користування на позашляховик BMW X5 2015 року випуску за 1,4 млн грн. Авто він нібито зареєстрував на рідного брата, але користувалися ним з самого початку сам разом із дружиною. Омелян вважав цю справу політичною помстою, мета якої - завдати репутаційного удару.

30 березня закінчився термін давності щодо останнього епізоду справи з приводу ймовірного недостовірного декларування за 2016 рік. Після спливу строків обвинуваченому двічі роз’яснювалось право на звільнення від кримінальної відповідальності. Проте він наполягав на продовженні судового розгляду і відмовлявся від закриття справи: “оскільки я досі - єдиний службовець топ рангу, справу якого розглядає ВАКС, я відмовився закривати мою кримінальну справу, тому що це - справа честі . Хочу, щоб ми встановили істину. Якщо не буде надмірно затягнутого судового процесу, я хотів би дійти до кінця і не користуватися відповідними можливостями в законодавстві. Я, безумовно, хотів би швидкого розгляду, але карантин і коронавірус вносять свої корективи, проте сподіваюсь, що ми зможемо вийти на швидкий процес". А на своїй персональній сторінці у фейсбук писав, що "буде йти у цій справі до перемоги і на її закриття не погодиться".

Але 18 серпня 2020 року на черговому засіданні Омелян змінив свою думку і попросив закрити справу через закінчення строків давності.

Справа щодо Володимира Омеляна спершу була направлена в Солом’янський суд ще наприкінці лютого 2019 року. Підготовче засідання провели за два місяці - 3 квітня. Далі, якщо судити із даних сервісу Opendatabot, було призначено всього три засідання за 5 місяців. І лише наприкінці вересня вона потрапила у ВАКС, де розгляд почали з самого початку. Загалом, за час розгляду цього кримінального провадження у ВАКС було призначено 25 судових засідань, здійснено дослідження документів та висновків експертиз, що сукупно налічували 29 томів, оглянуто за участі спеціаліста речові докази, допитано 18 свідків та двох експертів.

А однією із перших справ, закритих за строками, стала “брехня в декларації” екссудді із Луганщини Євгена Самойленка.

Той у деклараціях за 2015 та 2016 роки не зазначив майно цивільної дружини (з якою в 2011 році він здійснив, ймовірно, фіктивне розлучення) на загальну суму понад 17 млн грн. Серед незадекларованих активів: квартира та машиномісце в центрі Харкова за 5 млн грн, будинок, 7 земельних ділянок у курортній зоні АР Крим, нежитлова нерухомість, понад 3 млн грн готівки та права на Nissan Pathfinder, BMW X5 та BMW X6. На майно Самойленка було накладено арешт, зокрема на два зливки золота, 55 тис російських рублів, чотири золотих годинники (GС swiss made; Omega, Longines та Slava), чотири квартири та 8 земельних ділянок. У січні 2018 року справу передали в Київський районний суд міста Харкова. Там її умисно затягували. Двічі направляли для визначення підсудності до вищих судів, але вона поверталася назад. За 18 місяців змінилося два склади суддів, але розглянути справу не змогли і восени 2019 року відправили у ВАКС на новий розгляд. Але і тут за неповних 5 місяців судді спромоглися призначити всього 7 засідань і очікувано не встигли завершити розгляд до завершення строків.

Така ж доля спіткала провадження щодо “недостовірного декларування” ексголови Державної аудиторської служби Лідії Гаврилової.

Її обвинувачували у недостовірному декларуванні на суму понад 7,5 млн грн. Слідство було проведено в рекордні строки - за 14 місяців. Але у судах її розгляд знову затягували. За два роки справа побувала одразу у трьох судах: у квітні 2018 року її скерували до Подільського райсуду Києва, за місяць перенаправили в Солом’янський суд, де за 15 місяців призначили всього 10 засідань, а у вересні передали у Вищий антикорупційний суд. Там за 9 місяців призначили 13 засідань. Проте більшість із них тривали по 2-3 години, а перерви між засіданнями сягали декілька тижнів або й понад місяць. У травні провадження закрили за спливом строків, Гаврилову звільнили від відповідальності.

Закриття через сплив строків давності мало місце й у справі Наталії Корчак.

Колишня очільниця НАЗК не вказала у декларації про ймовірне користування автомобілем Skoda Octavia A7 за більше, ніж півмільйона грн, який був записаний на її свекруху. Детективи вели розслідування, понад 2 роки. Справу скерували до Антикорупційного суду наприкінці листопада 2019-го, але там за неповних 5 місяців призначили всього 9 засідань. Суд навіть зміг приступити до дослідження доказів, однак розглянути справу до спливу строків давності все одно не встиг.

Чию справу можуть закрити наступною?

В першу чергу це справа про “брехню в декларації” мера Одеси Геннадія Труханова.

Його обвинувачують у тому, що він не вніс до декларацій активи колишньої дружини на 51 млн грн: квартира, два паркомісця, елінг, дача, нежитлова нерухомість, дві автівки, частки у низці суб’єктів господарювання, проценти за вкладами у банках. Загалом до декларації 2015 року посадовець не вніс статки на загальну суму 32,48 млн грн, до декларації 2016 року — на 18,81 млн грн. Розмір статків визначено на підставі експертиз, проведених в межах досудового розслідування. При цьому детективи НАБУ знайшли безліч доказів того, що Труханов був зобов’язаний декларувати її майно, оскільки вони залишалися членами сім’ї. Це численні листування, спільні поїздки та майно, зокрема у сейфі цивільної дружини детективи знайшли пістолет Труханова та 300 тисяч доларів його матері. А ось як Труханов пояснював їх походження у матері:

“все работали, все работали, как-то где-то заробляли. Когда закончился Советский Союз, кто-то подрабатывал где-то на чем-то, кто-то зарабатывал. Где-то до этого была жизнь какая-то.”

Слідство НАБУ тривало з листопада 2017-го по травень 2019-го. У червні її передали в Приморський райсуду Одеси, а вже у жовтні перенаправили у Вищий антикорупційний суд. Судді ВАКС мали чотири місяці, щоб розглянути справу із 34 томів та призначили більше 10 засідань. Але строки притягнення до відповідальності вже закінчилися. На засіданні в останній день строку давності залишалося дослідити тільки два томи справи. Це чітко показує, що за більшої інтенсивності засідань справу можна було завершити у строк. І хоча Труханов заперечив проти закриття справи через сплив строків давності, притягнути його до відповідальності за цим епізодом вже не вдасться.

Водночас 5 серпня 2020 року прокурори САП скерували до ВАКС новий обвинувальний акт стосовно Труханова щодо недостовірної інформації в електронній декларації за 2017 рік. Загалом експертизами у межах досудового розслідування визначено, що до декларації за 2017 рік посадовець не вніс статки на 16,3 млн грн. Строки давності по цьому епізоду вийдуть лише навесні 2021 року, тому сподіваємося, що суд встигне розглянути справу та ухвалити вирок.

Порівняння з іншими справами

Зворотнім прикладом роботи ВАКС є справа щодо екснардепа Олександра Онищенка, якого звинувачують в організації газової схеми на 3 млрд грн.

Після перерви у розгляді на три місяці через вирішення питання про екстрадицію, суд взяв хороший темп. У травні було призначено 10 засідань. На липень запланували 16 засідань по 4 години кожне. І це на 23 робочих дні.

Якщо звернутися до закордонного досвіду, то яскравим прикладом швидких темпів розгляду є справа Пола Манафорта у США. Його звинувачували в ухиленні від сплати податків, відмиванні грошей та приховуванні рахунків у банку. Справа була достатньо великою за обсягами та складнішою, ніж більшість проваджень по недекларуванню у ВАКС. Вона налічувала сотні сторінок електронного листування, фіктивних договорів, закордонних банківських операцій і фінансових звітів. Для вердикту присяжним Федерального окружного суду Олександрії штату Вірджинія знадобилося менш як місяць. 13 днів безперервних судових слухань та ще 4 доби на ухвалення рішення. Чи могли щось зробити судді?

Варіантів, насправді, не так багато. Але для того, щоб розглянути в строк частину із закритих справ, судді могли: - призначати засідання у справах із близьким строком давності інтенсивніше, а не раз у два-три тижні;- самі засідання зробити довшими по часу, хоча б по 4 години;- більш активно протидіяти спробам затягування чи зловживанням з боку сторін;- ймовірно, довелося б у перші місяці робити більші перерви між засіданнями у інших справах, наприклад, там, де строк притягнення до відповідальності становить 10 років. Більші перерви між слуханнями не мали б критичного значення у цих справах і жодним чином не порушували б розумні строки розгляду справ чи вказували б на наявність пріоритету чи умислу у суддів розглянути виключно конкретні справи. Висновок Загальна сума незадекларованого майна в справах щодо “брехні в деклараціях” за 2016 рік понад 100 млн грн. Обвинуваченим загрожувало до двох років позбавлення волі, якби їх визнали винними. Але справи закрили через сплив строків і обвинувачені виходять сухими із води. А суспільство так і не дізнається, були вони винуваті чи ні. І у частині справ таких наслідків реально було уникнути.

automaidan.org.ua

Источник: → Все новости от