Без радикальних змін у політиці діаспора покаже Зеленському шлях до "смітника історії" – Мотиль

21 января 2021 г., 05:03:00   44   0

Почекайте, будь-ласка, із шампанським та ікрою. 2020 рік, який властиво почався в березні, дійде свого кінця навесні або влітку 2021-го, коли має закінчитися пандемія. Як неандертальці, виліземо з наших печер і, чухаючись, побачимо, що й наскільки змінилося


Про це для "Тижня" пише Олександр Мотиль, повідомляє UAINFO.org.


Українська діаспора зауважить, які установи необхідні, а які ні. Церкви, банки, ресторани й бари – так. Пошук і потреба Бога мабуть посилилися під час пандемії. Гроші завжди всім потрібні. А ресторани й бари стануть особливо привабливими як місця для спілкування – за умови, звичайно, що не збанкрутували.


Із культурними й науковими установами дещо складніше, особливо якщо вони не підтримували діяльність в інтернеті. Є американське прислів’я – absence makes the heart grow fonder (через відсутність серце більш схильне до любові). Але є теж інше прислів’я – out of sight, out of mind (те, що не бачиш, забуваєш). Побачимо, чи втомлений народ більше хотітиме розваг і забав чи пресерйозних дискусій.


Американці поводитимуться так само, як діаспора. Віджиє економіка й, завдяки "деструктивній творчості" капіталізму, відкриються нові бізнеси, нові можливості для забуття вірусу. Після пандемії 1918 року настали буйні 20-ті роки, коли народ із посиленою розперезаністю займався питтям, танцями, сексом. Зовсім можливо, що повториться історія, і не тільки в Америці.


Читайте також: Власноруч копають собі могилу? До чого може призвести скандал із Дубінським


Цікаво буде спостерігати реакцію нових пуританів, які досі успішно накидали свої моральні критерії на мовчазну більшість, диктуючи людям, що мають казати, а чого ні, як мають поводитися і як ні. Хто виграє? Радше дав би ставку на розперезані маси. Їх більше, і після року суворого монашого життя вони не дадуть собі наказувати, як політкоректно пити чи займатися сексом.


Політикам буде менш весело. З одного боку, радітимуть разом із народом і старатимуться переконати людей, що завдяки їхній геніальності перемогли пандемію. Але навряд чи хтось їм повірить. Люди знатимуть, що ніякий політик дуже пописався і що справжніми героями є лікарі, медсестри та винахідники вакцини.


І ще така біда. Сподівання народні шалено зростуть, кожен очікуватиме моментальних змін – а політики, навіть найкомпетентніші, не зможуть із цими сподіваннями впоратися. Подальша делегітимізація політичного класу й еліт, суцільне розчарування призведуть до посилених вимог і посилених фрустрацій. Народ вийде на вулиці й, після пандемії, не боятиметься поліціянтів і демагогів.


Дуже можливо, що Байден розчарує американців, що Путіна чекатиме білоруський сценарій, а Зеленського чекатимуть майданчики. Байден вижиє, бо американських президентів вулиця не виганяє. Путіна перестали боятися, і немає нічого гіршого для диктатора. Чи Зеленський, який уже всіх розчарував, виживе?


Український міністр закордонних справ нещодавно заявив, що хоче посилити зв’язки України з діаспорою. Якщо дійсно до цього дійде, тоді мають діаспорні представники йому прямо у вічі сказати, що без радикальних змін у політиці президента діаспора покаже Зеленському шлях до “смітника історії”.


Читайте також: Портников: Байден сприйматиме Україну всерйоз, а ось Зеленського – навряд чи


Попри алкогольне святкування мало би також відбутися тверезе захоплення наукою та її очевидною спроможністю подолати наявну об’єктивність госпіталізації та надмірної смерті. Вакцина – це не вигадка уяви, а справжня річ. Науковці, які її винайшли – це не містичні дискурси чи наративи, а справжні люди.


Ясна річ, знайдуться багатодумні інтелектуали, які говоритимуть, що пандемія була соціяльною конструкцією, а не фактом, але існує висока ймовірність, що їх нарешті перестануть слухати, навіть на елітарних кампусах. Врешті-решт вони, як і пуритани й політики, нічого не зробили для подолання пандемії.


Взагалі виграють ті еліти, які діями покажуть, що вони віддані загально людським вартостям, які припускають можливість діалогу та компромісу, а не вузьким ідентичностям, які приречені на боротьбу за життя або смерть. Людям, думаю, вже набридла смерть.


Бажання спілкуватися, бути разом, чути одне одного, доторкати одне одного буде сильнішим від спроб розділяти людей на наших і ваших, чорних і білих, расистів й антирасистів, сексистів і феміністів, святих і грішних. Шкода, що Зеленський цього ще не навчився.


Хоч зарано відкривати шампанське, не зарано надіятися, що пандемія перетворить людей на просто людей. Ну принаймні на певен час...


Підписуйся на сторінки UAINFO у FacebookTwitter і YouTube

Читайте еще

Популярные новости

влажность:

давление:

ветер:

влажность:

давление:

ветер:

влажность:

давление:

ветер:

Наши опросы
Как вы попали на наш сайт?







Показать результаты опроса
Показать все опросы на сайте