Семен Семенченко: Тюремные дневники «про хату с краю»
06 июня 2021 г., 17:27:00
1171
Сколько арестовано и брошено за решетку ветеранов войны? Сколько иностранных добровольцев выдано Путину и Лукашенко? Народ молчит. Одни думают — «хорошо, что не нас». Другие — не просто не хотят выходить на защиту ребят на улицу — они не хотят даже слышать любые плохие новости (укр.)…
У дощовий травневий день, коли погода тарабанила своїми краплями по моїй решітці, я вантажився в «воронок» у внутрішньому дворику ізолятора СБУ на Аскольдовому. Привітався з конвоєм і зайняв своє місце в тісній комірці з гратами. Місце «підозрюваного в тяжких і особливо тяжких злочинах».
Решітка брязнула, конвой застрибнув, машина завелася, а я — озирнувся. У сусідньому відсіку (за такими ж гратами) сидів молодий хлопець — кавказець. З бородою. Таких борід в 14-15 роках я бачив багато і з «нашої» сторони і з боку мушки автомата. Машина виїхала і швидко пірнула в веселий ранковий рух в сторону метро Арсенальної.
Сиджу я в своїй одиночці третій місяць. За 800 метрів від будинку, де мене чекає сім’я. Проїхали знайомі місця, і я пильніше подивився на сусіда. Везли його в суд на слухання вироку. Мене — в інший суд на скаргу мого адвоката.
Згідно із законом я повинен знаходитися в СІЗО, але на закон у нас в Україні плювати. І в цей день, в Печерському суді на нього плюнули ще раз. Але я ще про це не знав. Я тільки намагався зрозуміти, хто мій сусід.
Може це якийсь «чеченський терорист», звідкись спливло у мене в голові кліше з 90-х. А може взагалі з якогось «чеченського НЗФ»? Блін, а я йому побажав удачі, подумав я і засміявся від комізму ситуації. Це я все думаю? З підозрою про НЗФ і тероризм (тільки український)?
Цікава форма захисної реакції. Начебто все це відбувається не зі мною. Потім пройшов мій суд. Самий Печерський суд у світі. Моєму сусідові по воронці дали 4 роки, за статтею «зброя». Розговорилися перед зворотною дорогою. Дійсно — з Чечні. До Путіна і Казирова ставився негативно. Сидить в ІТТ СБУ вже 2 роки. Правда останній рік вже не в одиночці.
Приїхав в Україну 2 роки тому воювати проти російських агресорів. «Закрили» за статтею «зброя». Крім цього, спочатку ставили «тероризм», потім прибрали.
З гордістю говорив, що мовляв РФ виграла у чеченців тільки одну битву. А далі просто платять данину одному з чеченських тейпів. Але, те, що він бачить в Україні, він цього не розуміє і не приймає.
Скільки заарештовано і кинуто за грати ветеранів війни? Скільки іноземних добровольців видано Путіну і Лукашенку? Народ мовчить. Одні думають «добре, що не нас». Інші — не просто не хочуть виходити на захист хлопців на вулицю — вони не хочуть навіть чути будь-які погані новини.
Коли видавали в РФ чеченського добровольця Тумгоєва, на мітинги вийшли далеко не всі. Та ж історія з білоруськими добровольцями. Зараз готуються видавати «Зеленого», а також добровольців чеченського батальйону Шейха Мансура, що воювали за Україну.
Майже всі мовчать. Невже ви не розумієте, українці, що вас поступово варять в теплій воді?
Спочатку під виглядом вбивць (але «пов’язаних з добробатами»), потім «грабіжників», потім «рейдерів» привчають вас, що добровольці і майданівці — злочинці. Тепер тебе ось офіційно звинуватили в «терористичній атаці» на телеканал путінської пропаганди …. Це як «вікно обертона». А потім раз, і прибрали весь прошарок тих, хто хотів свободи, боровся за свободу, умів і міг захистити людей.
Як говорив Сашко Музичко — «на тих, хто не злякається і не візьме гроші? завжди заготовлені нулі» …
«Що з вами, люди?», — запитує у мене цей чеченський доброволець. Українці поводяться з агресором і тими, хто йому допомагає в Україні, зовсім не так, як це потрібно на 7 році кривавої війни …. Адже це шлях не до перемоги, «моя хата з краю» — не гасло переможця.,.
Я не знав, що йому відповісти, та й чи варто було відповідати … Просто згадав ті суди, де я разом з побратимами витягав людей, згадав свої суди …
І ще раз словами подяки згадав тих людей, хто не опускали руки і не ховали голову в пісок — хто все-таки знаходив можливість прийти і підтримати нас усіх.
«Моя хата з краю» під час війни як вирок. І нам, і країні, і свободі. І я не хочу, щоб цей чеченський доброволець мав рацію в своїх закидах українцям.
Нас роз’єднало життя, розкидала політика, втома, взаємне нерозуміння і особисті образи.
Але якщо вільні люди не зможуть знайти спільну мову, якщо переможе «хата з краю», то всіх передушать поодинці. А в камерах поруч з моєю на всіх вистачить місця. І в цьому цей чеченський доброволець повністю прав.
Усім добра
Читайте еще
влажность:
давление:
ветер:
влажность:
давление:
ветер:
влажность:
давление:
ветер:
