Кожен другий керівник на Вінниччині має інвалідність, а серед депутатів таких до 80%

19 апреля 2016 г., 00:05:00   1277   0

Кожен другий керівник на Вінниччині має інвалідність, а серед депутатів таких до 80%

Шановні читачі, ні для кого не секрет, що на Вінниччині, як і в Україні, роками вибудовувались хитросплетені системи заробітку в усіх держустановах. І саме завдяки ним при скромних зарплатах держслужбовців, правоохоронців, керівників освіти та лікарень з’явились новоявлені мільйонери.

Зрозуміло, що вони не декларують цих мільйонів. Але декларують їхні родини. Починаючи від Президентів, діти яких стали олігархами, і закінчуючи дітьми начальників міліції, прокуратури, головних лікарів будь-якого райцентру. Чому це роками було на очах людей, всі бачили шикарні будинки, машини, навіть вілли за кордоном, але при утримуванні силової машини із роздутим штатом у 500000 правоохоронців, есбеушників, прокуратури цього не помічав ніхто? Як і армії, яка встигла наплодити найбільше генералів у Європі і стати бездієвою… Очевидно, всі вони входили у ці «павутинки» і були тими ниточками, а вірніше – кришею, яка «заминала» все. Ось так вони і заробляли на ці будиночки та «порше» собі і дітям. Але за те, що розвалили, «довели до ручки» своєю бездіяльністю країну, отримали ще й захмарні пенсії, повний пансіон, куди, як правило, входить і «корочка» з інвалідністю. Експерти кажуть: у більшої частини таких вона липова…

Безперечно, так далі жити не можна. Бо і ті наші завищені тарифи, і мільярдні кредити, і податок на армію цими ниточками відкатів і далі підуть не в державу, а в їхні кишені. А Україна знову залишиться обідранкою, як і народ, наші діти та ми з вами.

Саме тому ми започатковуємо разом із Антикорупційною спілкою Вінниччини серію розслідувань таких схем.

Найразючіша серед них і, мабуть, найцинічніша — торгувати групою інвалідності. Пройдіться найвіддаленішим селом чи рідним містом – і вам покажуть, хто цю інвалідність купив. Разом із тим покажуть тих, хто давно вже її потребує, але через існуючі такси не може отримати її по праву. І серед тих липових інвалідів у переважній більшості виявляться родичі керівників села, району, міста, області, вчителі та лікарі… Зрозуміло, що й вони самі.

Вірус інвалідності невпинно косить ряди українців. В Україні є цілі села, де більшість жителів мають інвалідність за «дружбу» з дільничним лікарем, котрий знає, як і де її оформити. І не оформити «по блату» групу, не отримувати такої пенсії до сьогодні вважалося якось навіть непристойним.

Щоб зрозуміти «ціну питання» і масштаби цієї епідемії, варто звернутися до мови цифр. В Україні пенсію з інвалідності отримує більше трьох мільйонів людей. Щороку кількість інвалідів зростає приблизно на 150 тисяч чоловік і Пенсійний фонд України виплачує їм сотні мільйонів гривень місячних пенсій.

За статистикою, на Вінниччині проживає 106 тисяч інвалідів, причому 74 тисячі мають інвалідність з загального захворювання. Ще 14 тисяч — інваліди з дитинства. 5800 — діти-інваліди, 3200 — чорнобильці та 300 – інваліди Великої Вітчизняної війни. Частина з них мають статус інваліда довічно. Іншим доводиться щороку його підтверджувати. Але для того, щоб держава почала платити гроші, спочатку треба занести «конверт» до скромної установи. У МСЕК публічності дуже не люблять. Але в області невпинно ходять розмови про «такси» за інвалідність. Наприклад, довічна інвалідність обходиться прохачу у 5 тисяч доларів. Тим, кому «не пощастило», щороку доводилося платити за статус від 3 до 5 тисяч гривень. Таких людей на Вінниччині трохи більше 30 тисяч. Причому, кажуть, платять і справжні, і «липові» інваліди. Підраховано, що таке капіталовкладення у вигляді пільг окупиться приблизно за один рік через пенсію новоспеченого інваліда.

У чиновницьких кулуарах розповідають: для того щоб отримувати пенсію держслужбовця і бути інвалідом, треба мати 10 років стажу. А якщо людина має 10 років стажу держслужбовця і в неї ІІ група інвалідності (а саме її «облюбували» чиновники, бо вона не обмежує трудової діяльності), вона має право йти на пенсію хоч і в 30-35 років. Отримати інвалідність другої групи пересічній людині практично неможливо. Багато людей без рук і без ніг ходять, і їх постійно відправляють на переосвідчення, щоб вони підтверджували свій статус. Потім у відчаї вони звертаються з листами у різні інстанції. У нашій редакційній пошті таких листів-скарг чимало. Як правило, чиновникам свою «інвалідність» доводити не треба. Їм достатньо кілька разів полежати в лікарні, там їм випишуть потрібні діагнози, а МСЕК видасть таку жадану довідку. Зрозуміло, не безкоштовно. За приблизними підрахунками – посада головного лікаря цієї вельми цінної установи — це мільйонні статки, навіть без якогось приватного бізнесу та фінансових ризиків.

Можливо, тому тут не люблять публічності? До слова, Вінницька МСЕК увійшла у трійку найменш прозорих установ в Україні. Отже, найбільш корумпованих? Але й тут доводиться обмежитися знаком запитання, бо за роки роботи на посаді керівники МСЕК зводять над своїм «бізнесом» надійних дах у вигляді покровительства силових структур. Робиться це все просто: або через найближчих родичів, котрі працюють у цих структурах, або через ті ж «конверти». Або через заступництво чиновників, котрі «скористалися послугами». Іноді трапляється, що лікарів ловлять «на гарячому», такі прецеденти на Вінниччині теж є. Проте випадки, коли проти таких лікарів порушують кримінальні справи, поодинокі. У часи Майдану вперше на повен голос заговорили про великі гроші у Вінницькій обласній МСЕК і про негайну заміну головного лікаря. А згодом все це переросло у грандіозне кадрове протистояння, котре ще й досі владнати не вдається.

А ось як вирахувати хоча б відсоток пенсіонерів-держслужбовців, які пішли на пенсію з інвалідності, а тим більше, як довести, що ці солідні тьоті і дяді, які в поті чола трудяться на державній службі, просто придбали собі довідки про інвалідність? Завдання майже нереальне. Втім, навіть за умов суцільної непрозорості є інформація, що тільки на Вінниччині кожен другий чиновник, причому високого рангу, чи депутат має статус інваліда. Стало відомо, що і попередній, і нинішній заступники голови облради – інваліди другої групи. Більше того, інвалідність має і попередній губернатор.

У редакції є інформація, що інвалідами є і до 80 відсотків депутатів облради та 70 – міської, районних та селищних рад…

Скандал навколо статусу інвалідів вінницьких чиновників найвищого рівня спалахнув ще наприкінці вересня, несподівано, під час одного з сесійних засідань обласної ради. Тоді депутати відверто занепокоїлися, чи зможе виконувати свої обов’язки заступник голови обласної ради Наталя Солейко, адже вона інвалід ІІ групи. Вона відразу ж відповіла: «Ця інформація конфіденційна, дуже делікатна і розголошенню не підлягає». Про своє безтермінове захворювання розповідати не захотіла з тієї ж причини. І своїх колег-депутатів запевнила, що протипоказань для роботи в обласній раді в неї точно немає. Та й її попередник Ігор Кревський і тепер вже колишній голова облдержадміністрації Анатолій Олійник про другу групу інвалідності не розповідають. Анатолій Олійник, до слова, поспішив заховатися за закон про захист персональної інформації, хоча на керівника області, зрозуміло, він не діє. Зрештою, у кожному департаменті чи установі працюють люди з інвалідністю. Воно було б не настільки разючим, якби не висновки експертів: людина, що отримує 2 групу інвалідності із загальних захворювань, має пошкодження опорно-рухового апарату і тому не може довго сидіти в кабінеті, машині, на нараді…

Як можуть інваліди-чиновники день і ніч плідно працювати, виїжджати в райони, сидіти в кабінетах, маючи другу групу? Адже для них потрібні спеціальні умови роботи, помічники і особливий режим. А якщо у них таких протипоказань для роботи немає, якщо вони це можуть робити — значить, група — «липова»!

Ось і виходить, що відносно здорові люди отримують чималеньку пенсію, та ще й влаштовуються працювати керівниками чи заступниками керівників різноманітних підприємств та установ і отримують ще й зарплату. До речі, такі інваліди ще і податку на армію позбавлені та на них не діє нововведення про відрахування 15-20 процентів із пенсій. Правда, теплі гніздечка?!

Але вони – не безмежні. І виходить, що таку групу уже не можуть отримати насправді хворі люди, бо ж не буде, наприклад, вся Вінниччина інвалідами. Міністр соціальної політики Павло Розенко переконаний, що кожен п’ятий медичний висновок щодо надання інвалідності другої групи можна ставити під сумнів. Одне погано — довести «липовість» таких довідок надзвичайно важко. Тож не дивуйтеся, чому ми живемо так погано. Адже нами керують суцільні інваліди.

І це в той час, коли на кожне робоче місце, тим більше таке престижне, претендує 20 висококласних спеціалістів. Коли молодь із дипломами про вищу освіту не може роками знайти роботу чи працює не за спеціальністю. Коли кращі уми країни виїхали за кордон, щоб там знайти гідне життя. Зараз на Вінниччині продовжується жорстка боротьба за посаду керівника МСЕК. Як відомо, Власюк працював на ній 15 років. До цього – його батько. Отож ми унікальні на тлі України в тому, що ця посада за всі роки незалежності належала одній родині. І ця родина, мабуть, знає багато що про схеми, названі вище.

106000 інвалідів. З них 30000 підтверджують свою інвалідність щорічно. Тепер множимо цю цифру на 3000, навіть не на 5000 – бо й таку таксу називали нам читачі. Виходить 90 мільйонів. Щорічно!!! А якщо до цього ще додати, за словами міністра, кожного п’ятого довічного липового інваліда, то по Вінниччині вийде 75 мільйонів, але вже доларів! Де вони і куди пішли? Чому роками цього не помічали прокуратура, міліція, СБУ… Та тому, що на такі гроші утримувати «кришу» в їхніх структурах – раз плюнути! Адже в цій державі купувалось усе! Тепер ви розумієте, що це за галузь і чому вже новопризначеного керівника, що протримався тут кілька місяців, «дожали», щоб пішов, та мало не довели до інсульту?

А тепер ми звертаємось особисто до голови ОДА Валерія Коровія: ось звідки треба викорінювати корупцію. Вінниччина після обрання Президента та Голови ВР від нашої області стала показовою. То чому б саме у нас не провести переоблік усіх інвалідів і перевірку незалежними експертами їхньої «липовості». Лежачих – першої групи – не варто, вони очевидні. А ось із другої – що можуть і керувати, і пільги брати в цей непростий час – потрібно викорінити. Так можуть чинити дуже непорядні люди, яким із такою моральністю до Кодексу держслужбовця чи керівника, як казали наші бабусі – «як свині до неба рачки». А якщо вони справжні – то чи варто людей, які не виходитимуть із лікарняних та «обмежені в пересуванні», брати на роботу на найвідповідальніші посади, коли країна у війні і працювати треба цілодобово?! Та ще й ефективно працювати!!! Із таким рівнем корупції щодо інвалідності в цивільних та військових структурах, правоохоронних органах треба зробити саме так: якщо інвалід – живи на пенсію чи йди на «легку працю».

Андрій ВЛАСЕНКО

http://33kanal.com/

Источник: Все новости от

Читайте еще

влажность:

давление:

ветер:

влажность:

давление:

ветер:

влажность:

давление:

ветер:

Наши опросы
Как вы попали на наш сайт?







Показать результаты опроса
Показать все опросы на сайте