Українська хвороба короткопам`ятства. ФОТО
06 сентября 2017 г., 23:48:00
1473
Є така хвороба – короткозорість. Це коли те, що поруч, бачиш, а те, що далі – наче в тумані. Вочевидь, на часі запроваджувати термін "короткопам'ятство". Це коли революційні графіті на Грушевського пам'ятаємо й боронимо (і правильно робимо!), а от пам'ять про тих титанів духу, що пронесли вогонь українського опору в найтемніші часи – не дуже.
На Байковому пам'ятники міліцейським генералам відверто домінують над хрестами на могилах наших праведників і героїв. Та й квітів у радянського та пострадянського істеблішменту на могилах побільше. І надгробки доглянутіші...
У геніального поета-праведника Василя Стуса в день смерті на могилі лише кілька свіжих букетів і кілька дописів у стрічці новин.
Промовисто різні надгробки на могилах таких різних людей на Байковому кладовищі. ФОТО
У воїна-поета Анатоля Лупиноса свіжих квітів на могилі немає. А сама могила понівечена невідомими варварами.
Щоб їм усім усміхалися квіти: коли на могилах – недіткнений сніг
Добра історична пам'ять – найліпший дороговказ у краще національне майбутнє.
Хіба ж це не про нас пророкував Лупиніс ще в 1995-му:
* * *
Ми випрягли волів, перевернули плуга,
Сідлаємо коней та гостримо списи.
Відкинули жалі, згадали всі наруги,
Прости нас, Господи, помилуй і спаси.
На скресі двох світів стаємо до двобою,
На скресі двох епох гряде шляхетний світ.
Віч-на-віч Нація з безликою юрбою.
Навколо ворогів – суцільний живопліт.
Волога цвіль Європ лоскоче наші ніздрі,
Спекотних Азій тлін судомить рамена.
Чекає бій. Все інше буде... після.
Життя триває. Точиться війна.
Читайте еще
влажность:
давление:
ветер:
влажность:
давление:
ветер:
влажность:
давление:
ветер:
