Для депутатів ухвалення бюджету – це "останній і рішучий бій" за гроші, та можливість щось урвати для себе

Щодо "нічних голосувань" або дещо про бюджетну механіку в Україні.
Насправаді, уряду жодні нічні голосування потрбні не були. Їм потрібно було максимально тихе та спокійне голосування за основний фінансовий закон.

Уряду Гройсмана потрібне продовження співпраці з МВФ. Для цього потрібне не лише підвищення тарифів, але й бюджет з визначеними розмірами дефіцитності. При тому, що 2019 рік – рік повернення максимальних обсягів зовнішніх запозичень. Крім того, це рік нескінченного вибочого марафону. Зрозуміло, все це накладає обмеження, але так або інакше бюджет зліпили і подали у Верховну Раду, де він пройшов перше читання. Головна зміна, яку необхідно було закласти в бюджет – нова ціна на газ, що, власне, і було зроблено.

А тут починається найголовніше. Зрозуміло, що для депутатів ухвалення бюджету – це "останній і рішучий бій" за гроші, та можливість щось урвати для себе, та трохи на власні округи – для переобрання. Власне, цим і пояснюється затягування голосування, адже значна частина депутатів, які поголосували за основний фінансовий закон, ще вчора би не зізналися у своїх намірах. Найхитріша четвірка і проголосувала за бюджет, і встигла "відкликати голоси".

Крім того, перед остаточним розглядом бюджету з’ясувалося, що він не може бути ухвалений без понад 700 млн. грн., що мали бути виділені на "Український культурний фонд", очолюваний Мариною Порошенко (звісно, за збігом). Зрозуміло, що культура – справа відповідальна. Тепер з фонду, наче, фінансуватимуть якісь фільми, а ймовірність підпису президента під бюджетом – зросте.

Отже, вихідні положення: МВФ і дефіцит, борги, приватні інтереси депутатів та різні "хотілки" високопосадовців, вибори та округи...

В таких умовах дивно, що бюджет обговорювали лише до ранку. Звісно, що Гройсмана і його міністрів більше би задовольнило, аби все це проходило швидше і тихіше. Водночас, депутати могли торгуватися довго, але, мабуть, перемогло розуміння, що без "добра" з боку МВФ вони не одержать нічого.

Ну а фонди президента і дружини – це "святе". Куди ж без них. У підсумку маємо найшвидше ухвалений бюджет. Якщо не помиляюся, останній рекорд – це було 27 листопада. Гройсман не продовжує традиції Яценюка з "бюджетом під ялинку"...