Огляд блогосфери від UAINFO. 8 квітня 2019

08 апреля 2019 г., 21:00:00

1567

Шановні читачі, до вашої уваги – традиційна добірка найцікавішого зі світу блогосфери за сьогодні, 8 квітня

Припинити обстріли: гра, в якій Зеленський неминуче програє Путінові

Найголовніше питання – що буде після цього? Чим Зеленському доведеться пожертвувати для того, щоб обстріли не поновилися, а його самого частина українців не почала сприймати як представника "партії війни"? Долученням окупованого Донбасу до складу України на російських умовах? Відмовою від Криму або принаймні обіцянкою не згадувати про анексію півострова? Відмовою від європейської інтеграції? Ось чим?

Ковток свіжого повітря зі Сходу для європейської демократії

Ефектний урок підзвітності й вертеп бездумного повстання

Молода суб'єктність вперше сп'яніла від успіху й, заряджена старими обрáзами, стріляє у стелю, трощить посуд і цілком може спалити власну хату. Вона ще не знає власної сили, руйнівної зокрема, й голова болітиме щойно завтра. Зараз уже пізно думати, "що робити". Це треба було робити раніше, коли була проігнорована головна вимога всіх трьох Майданів – чути, а не слухати. Тепер вертеп бездумного повстання проти свавільної погорди треба просто пережити. Вранці встане сонце, можна буде крізь туман свідомості оцінити стан справ і спробувати раціоналізувати варіанти.

"Той, у кого ім'я викрадено": 74 роки Василеві Голобородьку й постріл у кожного з нас

Вагомий здобуток психологічної війни проти України

Страх пережили всі. І найпростіше цей страх й агресію вихлюпнути на те, що поряд, і на те, на що вплинути ніби як реально. А враховуючи, що велика частина населення продовжує перебувати в російському медійному полі, то купа людей підсвідомо звідти сприйняли думку, що предметом їхньої агресії має бути близька до них українська влада, а не недосяжний Кремль. Це основи психологічної війни – обернути населення проти власної влади. І це спрацювало з великою частиною українського населення. Вони у гніві.

Фільм про українську заробітчанку переміг на фестивалі у Венеції

Дія фільму відбувається у 90-ті роки у невеликому польському місті. Молода українка Сашка отримує повідомлення про смерть людини, з якою багато років тому вона взяла фіктивний шлюб. Поліція починає ставити незручні запитання, з’являються спогади й обличчя з минулого. Драму показували вже на кількох кінофестивалях у Польщі. Зокрема, торік вона здобула нагороду 43-го Польського кінофестивалю у Гдині. Стрічка є двомовною, грають у ній польські та українські актори.

Омелян Пріцак. Вчений зі США, який зберіг історію України

Пріцак дбав про відновлення обірваної переємності, а ще хотів віддати належну шану своєму загиблому вчителеві. Для Агатангела Кримського, як згадував Пріцак, вибір між сходознавством і українством був дуже складним навіть і в моральній площині. Кар'єра арабіста сприймалася (принаймні ним самим) як зрада української справи, обов'язку працювати в українській культурі. До того ж відповідну освіту можна було здобути лише в Москві. "Висока" наука належала імперії й лише імперії.

Facebook, Twitter і Telegram

Источник: → Все новости от