Декомунізація та людина. Три історії, що демонструють, як це важливо

19 июля 2019 г., 20:27:00

1647

Читайте також: Більше не "бандит": 90-річний борець за волю України, який відбув у ГУЛАГу 25 років, дочекався реабілітації

Він став першим реабілітованим за новим законом про відновлення прав репресованих СРСР (один із законів декомунізаційного пакету).

22-річного Івана Мирона засудили на 25 років таборів ГУЛАГу. Він відбув строк повністю. Воював за свободу України до засудження й боровся за гідність людини під час ув’язнення – брав участь у відомому Норильському повстанні, яке врешті призвело до руйнування ГУЛАГу.

"Я відповів, що якби Україна була вільною, то мене б не тримали в Сибіру та Мордовії. І додав: Індія зараз не відсилає своїх в’язнів відбувати покарання у Великій Британії, – згадує пан Мирон. – "Какой ви політзаключьонний, ви гасударствєнний прєступнік!" Словом, після моїх сперечань я лишився. Ну, то нас кілька лишилося таких, що ми і шістдесятників діждали".

Україна трактувала його як "злочинця", "бандита" і "зрадника держави". До вчора. До декомунізації.

Анна Храплива (1920 – 2005), українка з Канади

Ганна Кирієнко, киянка

Щеплення від тоталітаризму не означає, що хвороба відступила назавжди – В'ятрович

У 33 роки вона вперше дізналася, що прадід по батькові Кирило Чепура був репресований комуністами за "контрреволюційну діяльність". І завдяки відкритим архівам (закон про доступ до архівів КГБ був ухвалений у рамках декомунізації) отримала доступ до інформацію про його долю.

"У той час йому було років, як мені, – пише Ганна на своїй сторінці у Фейсбук. – Заарештований в лютому 32 року, засланий у Північний край у Росію, зі слів односельчанина, помер у таборі під час епідемії туберкульозу, поховали в ямі разом із десятками інших. На час арешту його дружина вже померла. Його забрали, залишивши сиротами чотирьох малих дітей (в архівній справі чомусь не вказана ще одна дворічна дитина). Починався Голодомор. Двоє найменших голод не пережили, інші двоє дітей вижили завдяки тому, що хлопчик (мій дід) доглядав за кролячими клітками у військовій частині неподалік, там його підгодовували, а він – сестру. Дивом ці діти вижили й виросли: мій дід Петро мав велику сім'ю, дев'ятьох дітей, серед яких мій батько. Один із його онуків, мій двоюрідний брат, демобілізований десантник 95 бригади".

Із них я знайомий лише із Ганною Кирієнко, з якою разом захищали вільні вибори на Майдані 2004 року.

Я був радий бачити портрети Анни Храпливої на пам’ятних білбордах і сітілайтах у столиці України серед українців-воїнів усіх армій об’єднаних націй, котрі протистояли агресорові.

І я маю надію, що зможу потиснути руку та сказати "Дякую за приклад!" панові Івану Миронові.

Закони не змінюють життя, його змінюють люди. І саме ми, кожен із нас, а не букви на папері, є провідниками цих змін. Я свідомий, що не дано людині прорахувати всі наслідки власних дій, але маю щастя знати хоча б про ці три.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram

Источник: → Все новости от