Огляд блогосфери від UAINFO. 5 січня 2018

05 января 2018 г., 21:00:00

1201

Шановні читачі, до вашої уваги – традиційна добірка найцікавішого зі світу блогосфери за сьогодні, 5 січня

Політика по-українськи: грати не за правилами, а зі правилами

У західній політиці нагору потрапляли донедавна (хоч зараз це змінюється) люди, які були просто вмілими гравцями в дуже складних, але чітко регламентованих іграх. Політика для них – це настільна гра, де потрібно добре маневрувати, але при цьому не порушувати правил, бо тоді ти отримуєш червону картку – й вилітаєш. У нас натомість у політику завжди потрапляли ті, хто правила систематично порушував, – або правові, або політичні, або психологічні. Тому в нас великі політичні протистояння дуже часто стають війною тих, для кого порушувати правила – це головне вміння. І протистояння зводиться до того, наскільки вдало ти ці правила порушуватимеш.

П'ять анекдотів про СРСР від Рональда Рейґана

Відомо, що 40-й президент США Рональд Рейґан (він сам про це розповідав) колекціонував анекдоти про СРСР. Не просто колекціонував, а й блискуче розповідав їх. Рейган зібрав близько 15 тисяч всіляких анекдотів, за якими можна вивчати історію СРСР і побут її громадян. Ось п'ятірочка з моїх улюблених, тих, що не втратили гостроти. Більш того, за останні кілька років вони стали все актуальнішими в країні, де пахне ренесансом СРСР. Отже, п'ять анекдотів від Рональда Рейґана про СРСР.

Хокей – нестандарта ілюстрація словацького дива

Звісно, Словаччину є за що поважати й окрім хокею. Наприклад, на початку 1990-х тут вироблялося нуль автомобілів. Тепер це один із найбільших автовиробників Центральної Європи (населення Києва і Київської області). Але якщо потрібна нестандартна ілюстрація словацького дива, то це хокей. Звичайно, я не переказував всієї цієї історії Іванові Міклошу. Він знає її не гірше, а то й ліпше за мене. Кодова словосполучення "словацький хокей" він зловив, як Домінік Гашек шайбу, буквально відразу.

Чому не варто вітати з Новим роком. І з Різдвом теж

З наближенням Нового року часто можна почути: поздоровляю з наступаючим Новим роком! Узагалі вітати потрібно з якоюсь подією, що є наслідком фізичних чи розумових зусиль людини: з успішним закінченням навчання, з відкриттям у якійсь галузі, з установленням рекорду, з добрим урожаєм і под. Що ж до Нового року, який настає незалежно від волі чи зусиль людей, то в українській мові доречні вислови: бажаю (зичу) щасливого Нового року,щастя вам у Новому році, хай щастить у Новому році. Їх і варто використовувати. А якщо вже комусь дуже хочеться вдатися до кальки з російського с наступающим Новым годом, то хай каже з прийдешнім Новим роком, з настанням Нового року.

Мрія про "ще один раз". Чого ми прагнемо до повторень

Цей вечір тиждень тому з температурою повітря, яка вловлювала температуру твого власного тіла, із компанією людей, яких ти любиш, настрою, який ти обожнюєш, та алкоголю, від якого зранку не болить голова – саме в цій конфігурації не повториться ніколи. Прийде на заміну щось подібне, але таке саме – ні. Бо наше життя скінченне, в ньому є час і настрій, і випадок, і смерть. Тому бажання повторень – це не завжди бажання банальності. Це бажання ритму. Бо ритм – це спроба схопитися за позачасове в самому серці часу. Це спроба повернутися, хоч усе навколо не повертається.

Час – це кіно про людей

Скільки всього бачила ця порцелянова дівчинка з м'ячиком. Скільки чула. Запах полуниці і теплого вечора. Мокре лляне волосся, мокрий лляний сарафан. Усі відтінки і смаки літа. Яблука, з особливим рожевим рум'янцем. Світанки, з таким же рум'янцем. Ця дівчинка змінила країну проживання, не зрушивши з місця. Міняла власників – постійних і тимчасових. Зазнала втрату порцеляновоїсестрички, з такою ж головою, тільки на палиці. Тепер вона сидить там сама, і навіть незмінна блакитна фарба на вікні взялася зморшками, спершу, а потім вони взагалі відпали. Але вона не засмучується, поки у неї є м'яч.

Класик англійської літератури польського походження з українського Бердичева

Джозеф Теодор Конрад Коженьовський був поляк, народився в батьківському маєтку під українським Бердичевом, освіту отримав був у Львові та Кракові, перші чотири роки ходив був у море на французьких торговельних суднах із Марселя й уперше почав вивчати англійську вже у віці двадцяти років. І все це не завадило йому стати класиком англійської літератури. У статтю про нього прискіпливі англійські вікіпедисти спробували додати посилання на тих англійських авторів, які письмово визнавали значний вплив Конрада на їхні тексти. За цим списком можна вивчати англійський та американський модернізм в цілому. Неперевершений стиліст, основоположник психологізму в англійській прозі. Фразу "ху із он д’юті тудей?" вперше вимовив у двадцять років.