Великий романтик, який із попелу відродив власну націю. ФОТО

28 февраля 2018 г., 20:40:00

1351

Йовлань Оло – ерзя, який став кавалером ордену Хреста землі Марії – державної нагороди Естонської Республіки. Цим орденом нагороджують президентів республіки й іноземців, які мають особливі заслуги перед державою. До таких іноземців належав і Йовлань Оло.

До 1990-го він був відомий у Республіці Мордовії як Володимир Ромашкін – хормейстер і кінодокументаліст. Наприкінці 1980-х чоловік захоплюється ерзянським фольклором, вирушає у краєзнавчі експедиції селами Мордовії, де збирає пісенний матеріал та усні перекази про історію власного народу – ерзі. Натхнений ідеєю зберегти культуру ій традиції нечисленного фіно-угорського етносу, Оло формує чоловічий ансамбль "Торама". Торама – це ритуальний ріг, котрий у давнину ерзя використовували для поклоніння верховному богові – Інешкі Пазі.

Читайте також: Не стати "пижиковою шапкою": коли байдужість – не на часі

Вірші єднають українців. Націю створює не борщ, а поети

На початку 2000-х Йовлань усвідомлює, що шлях до збереження та розвитку ерзян – це політична боротьба. Він засновує молодіжну націоналістичну організацію "Од Вий" (українською – "Нова сила"). Оло пропагує серед свого народу принцип мовної стійкості – використання ерзянської не лише в домашньому спілкуванні, а й у всіх сферах публічного життя. За лаштунками одного з концертних виступів, що відбувався в Саранську в 2001-му, Йовлань Оло, розповідаючи про співпрацю з естонськими митцями, проігнорував запитання журналістів, що прозвучали російською мовою. За це йому перепало на горіхи від місцевої преси, що звинуватила музиканта в русофобії та "заграваннях із фашистською Естонією". До речі, одного зі своїх синів Оло відправив на навчання до Естонії поглиблювати зв’язки між двома близькими народами.

Оло був надзвичайно харизматичним не лише на сцені, а й у житті. Кожен його виступ, кожна промова й лекція віддаляли ерзянський національний рух від совка з його шаблонними уявленнями про "мордву". Незадовго перед смертю здійснилася мрія його життя: Оло домігся відкриття в Саранську Фіно-угорського дому. Між іншим, у день відкриття цієї культурної інституції на подвір’ї будинку було урочисто піднято прапори Мордовії та Естонії. Можете собі лише уявити реакцію росіян.

2006-го в селі Вірь Тавла Кочкуровського району Мордовії відкрився етнографічний ерзянський музей "Йовлань Олонь Этно-Кудо", створений на базі традиційної ерзянської хати, яку митець придбав ще в 1989 році

У 2001 році за значний внесок у розбудову естонсько-ерзянських відносин Естонія відзначила Йовланя Оло орденом Хреста землі Марії (V ступеня). У затятого й енергійного чоловіка попереду були грандіозні плани, зокрема й навчальна програма в Естонії для молодих ерзян із метою їхнього особистісного розвитку та повернення до Мордовії… 2002-го. Оло раптово помер на 51-му році свого життя. Що насправді відбулося 29 серпня 2002 року в Саранській республіканській клініці? Про це й досі дискутують ерзянські активісти. Відомо тільки одне: Йовлань Оло став для ерзян чимось більшим за музиканта та громадського діяча. Для них він новітній Тюштя – людина-легенда, який за своє коротке життя зміг воскресити націю.

Источник: → Все новости от