Чому досі триває вакуум у мовному законодавстві?

01 мая 2018 г., 23:24:00

853

Понад п’ять з половиною років українське суспільство боролося за скасування токсичного і не в правовий спосіб ухваленого закону «Про засади державної мовної політики» (так званий «мовний закон Ківалова-Колесніченка»). Значні колективні зусилля увінчалися перемогою здорового глузду і здорових українських сил. 28 лютого Конституційний суд України ухвалив рішення про неконституційність цього закону. Здавалося б, тепер шлюзи відкриті, і законодавець, загрібши жар чужими «конституційними» руками, зможе швидко впоратися з тимчасовим вакуумом у мовному законодавстві.

Під час пікету Конституційного суду України, який тоді розглядав справу щодо конституційності «мовного закону Ківалова-Колесніченка». Київ, 17 листопада 2016 року.

Але вже пішов третій місяць, а в Україні діє, фактично, скасований закон. Місяць тому в статті я згадував випадок у київському кафе «Дрова», коли вже після скасування закону «Про засади державної мовної політики» юристи «Дров» підготували відповідь, посилаючись на нього. Я повернув документ і попросив підготувати іншу відповідь. Вже мовчу, що знову минули тижні, там «забули», але після чергового нагадування надіслали мені ту саму обурливу відповідь, навіть не змінивши дати.

Читайте також: На Тернопільщині пасажири маршрутки накинулись на жінку, яка попросила вимкнути російську попсу. ВІДЕО

Процитую уривки з цього «шедевру»: «Визначення засад державної мовної політики в Україні здійснюється також Законом України «Про засади державної мовної політики» від 03.07.2012 року, який у ст. 3 зазначає: «1. Кожен має право вільно визначати мову, яку вважає рідною, і вибирати мову спілкування, а також визнавати себе двомовним чи багатомовним і змінювати свої мовні уподобання. 2. Кожен незалежно від етнічного походження, національно-культурної самоідентифікації, місця проживання, релігійних переконань має право вільно користуватися будь-якою мовою у суспільному та приватному житті, вивчати і підтримувати будь-яку мову».

Невелика замальовка про те, як вчителі в школі зневажають українську мову

Мені здається, що більшість представників вищих ешелонів влади не усвідомлюють можливої радикалізації мовного питання. Про це свідчила незацікавленість президента України у скасуванні закону «Про засади державної мовної політики» до майбутніх президентських виборів. Непрямим підтвердженням стала також потрібна ініціатива про єдину помісну церкву, яка запізнилася на майже чотири роки, але буде використана з передвиборчою метою.

Не хотів би бути поганим пророком, але президент Петро Порошенко свій вибір між мовою і церквою, здається, зробив. Насправді треба й одне, й інше. Тому все менше сподівань, що найближчим часом Україна одержить новий закон про державну мову, поклавши край цьому законодавчому хаосові. З огляду на те, що я вважаю президента і політиків, які впливають на ухвалення важливих рішень у державі, повносправними, залишається висновок про керований хаос.

?Позитивне

Десь на початку квітня 2018 року я помітив, що перші канали телебачення і радіо, без галасу і фанфар, почали накладати український переклад на російські синхрони.

Цей справжній прорив у мовній політиці держави з’явився з досить несподіваного боку і зроблений він під впливом рішення Конституційного суду України про скасування закону «Про засади державної мовної політики». Таких несподіванок в українській історії було чимало. І буде ще не одна.

Кращі публікації з блогів відтепер у твоєму месенджері! Підписуйся на UAINFO у Telegram: https://t.me/uainfo_org

Источник: → Все новости от