Зрозуміла, чому від Франківська стає так добре – журналістка. ФОТО
04 июля 2018 г., 22:12:00
1031
У цьому місті дуже багато неба.
Наче й були тут багато разів, але ніколи – довше кількох годин, бо завжди доводилося їхати далі, в гори чи з гір додому – як-не-як головний порт Карпат. А вчора, нарешті, випало нам місто заради самого міста.
Читайте також: Як тебе не любити, Франківську? Ось так. ФОТО
Залитий ранковим світлом і затінком від лип, Франківськ дуже приємний.
Заокруглені кути, плавність ліній, європейське планування самого міста, усі ці башточки, квіткові сади і старі ка’мяниці.
Здавалося інколи – що це невідвідане раніше чеське місто – подібне враження на мене справляли деякі райони Праги.
До української реальності повертали тільки дика реклама, якісь балканські своєю повсюдністю та кількістю блискіток ікони, помальовані золотом кітчеві пам‘ятники, секонд-хенди обабіч доріг.
Але попри все, Франківськ має дивовижну властивість відновлювати якусь внутрішню гармонію.
Це місто має багато імен, і те, яким я гуляла вчора, називалося таки Станіслав – бо таке липневе і плавне, заокруглене і продумане, прозоре і легке, приховане і явне.
Читайте також: Таке враження, що Івано-Франківськ перетворився на збіговисько малограмотної рагульні – журналіст
Вулиці тут течуть і замість перехрещуватися переливаються одна в одну.
Колись писала, що усі відвідані міста залишають на нас свої відбитки, проявитися які можуть лише, коли подивитися у старі дзеркала, де замість скла – кіноплівка. Відбитків цього міста хочу більше.
Читайте еще
влажность:
давление:
ветер:
влажность:
давление:
ветер:
влажность:
давление:
ветер:
