Шукаємо мігрантів: хто приїде в Україну?

01 августа 2018 г., 19:18:00   1564   0

власним бізнесом. Саме такого жаху нікопольці й мають боятися.


По-друге, цей білборд, встановлений на замовлення Нікопольського заводу феросплавів, в якомусь сенсі має патріотичний зміст, адже спонукає українців не емігрувати із власної держави. Сигналізує він і про покращення бізнес-клімату, бо вперше за роки незалежності фірми почали по-справжньому конкурувати за робочу силу, боротися за робітника, пропонувати йому кращі умови. Це стосується не лише Нікополя: автор цих рядків на власні очі в Ужгороді бачив білборд місцевого заводу з написом "Ми віримо в Україну" й номером телефону відділу кадрів.


Читайте також: Україна повторює шлях східноєвропейських держав: як дати раду міграції


По-третє, варто звернути увагу на часові рамки: польський журнал з українською робітницею на обкладинці вийшов шість років тому. Отож, уже шість років тому кількість українців, що працювали в Польщі, була гідною обкладинки одного з найпопулярніших журналів. Упродовж цих років почалася війна, й міграційні потоки зросли настільки, що стали топ-темою не лише в Польщі, а й у самій Україні.


Усього шість років чи аж шість років? Тут хай кожен вирішить для себе. Натомість цікавіше замислитися: а що ж буде в Україні ще за шість років, у 2024-му? Припустимо, що не все буде позитивним, але й не все – негативним. Тож вийде такий собі мікс, коли українці й надалі масово виїжджають у пошуках вищого заробітку, але загальна ситуація покращиться, економіка демонструватиме зростання.


Хто тоді працюватиме в Україні? І без переписів зрозуміло, що населення країни скорочується, смертність висока, та ще й масова економічна еміграція зменшує кількість робочих рук.


Уже сьогодні складно знайти людей на елементарну роботу – за бригадами будівельників стоять черги на ціле літо, охочих працювати двірниками немає вже віддавна, доглядати немічних чи паралізованих – нікому.


Це не лише наша біда, ми в цьому не унікальні. Люди масово виїжджають з Хорватії, Угорщини, Словаччини, Польщі й Литви. Поки вони заробляють гроші в Німеччинах і Англіях, працювати на їхню батьківщину приїжджають інші – й дуже часто це українці.


Читайте також: Ефект доміно: загрози європейської боротьби з міграційною кризою


Звідси виникає логічне запитання: хто працюватиме в Україні, коли українці зароблятимуть на хліб у Варшаві чи Римі? Полякам пощастило в цьому більше, бо вони мають під боком Україну. А в разі чого й філіппінців запросять.


А хто приїде в Україну? Молдовани? Навряд чи, бо вже якщо кудись їхати, то далі й за більшими заробітками.


Найвірогідніше, в Україну працювати приїдуть азіати. Можливо, вихідці з Середньої Азії – узбеки, киргизи? – наші сусіди по колишній тюрмі народів, які й українців не бояться, і мову (російську) знають. Аякже, навіть не сумнівайтеся: поки самі українці не говорять своєю мовою, то й іммігранти не поспішатимуть її вчити.


Можливо, побачимо на наших вулицях в’єтнамців, тих-таки філіппінців, індійців, афганців, таїландців. З Африки мігрантів дочекатися буде важче, бо там уже заробляють більше, ніж в Україні.


Ще шість років – і в Україну доведеться запросити мільйон низькооплачуваних робітників. Сьогодні в це повірити важко. Але вже нині від Нікополя до Ужгорода робочих рук – катма.


Підписуйся на сторінки UAINFO у FacebookTwitter і Telegram


Андрій ЛЮБКА, "Збруч"

Источник: Все новости от

Читайте еще

Популярные новости

влажность:

давление:

ветер:

влажность:

давление:

ветер:

влажность:

давление:

ветер:

Наши опросы
Как вы попали на наш сайт?







Показать результаты опроса
Показать все опросы на сайте