Огляд блогосфери від UAINFO. 12 жовтня 2018

12 октября 2018 г., 21:00:00

1287

Шановні читачі, до вашої уваги – традиційна добірка найцікавішого зі світу блогосфери за сьогодні, 21 жовтня

Є два варіанти розвитку подій після рішення Синоду. Кожен із них вигідний Україні та небезпечний для РФ

Маємо два варіанти, кожен із яких вигідний Україні. І кожен із яких надзвичайно небезпечний для РПЦ або, якщо бути точним, для російської держави, оскільки б'є по ідеологічних міфах внутрішньої та зовнішньої політики, в перспективі зменшує вплив на величезні регіони (не тільки України). Який варіант обере Варфоломій – побачимо найближчим часом. У кожному разі патріарх Константинополя, виявивши візантійську хитрість, уже багатьох пошив у дурні.

Країна баби Василини: п'ятиденна подорож у Карпати

Незабутнім переживанням стала прогулянка гірськими хребтами Покутсько-Буковинських Карпат на межі Івано-Франківської та Чернівецької областей. У гарному сонячному світлі початку осені краєвиди навколишніх гір, полонин і долин були насолодою в чистому вигляді. Карпати завжди пробуджують у мені інтенсивне естетичне сприйняття, сповнене глибокої, хоч і минущої метафізики. Спускаючись із гір після кількагодинної прогулянки, ми здибали на дорозі жінку в літах, яка поверталася з церкви в селі до свого дому високо на полонині.

Історія московської церкви на українській землі добігає кінця

Звинувачувати в цьому московські церковники та їхні політичні куратори й бізнес-партнери із Кремля можуть тільки самих себе, а ніяк не Константинополь. Ніхто не заважав РПЦ ще на початку 1990-х за пропозицією митрополита Філарета надати українській церкві автокефалію і самостійно переконати в легітимності такого рішення Константинопольський патріархат та інші православні церкви. Але Москва вважала, що розкол є кращим за повагу до прагнення мільйонів українських православних.

Що багнетами зустрічають і як називати Макрона

Вадим Пантус просить прояснити ситуацію з наголошенням займенників цей, той, увесь у місцевому відмінку. Усі відомі мені джерела, пише читач, подають на цьОму, на тОму, на всьОму. Із цим треба погодитися, а далі – виконувати вказівки Миколи Погрібного, який у своєму "Словнику наголосів" розрізняє: наголошую на тОму, але на томУ шляху, на цьОму, але на цьомУ заводі. Правильність такого розрізнення підтверджують приклади з творів класиків української літератури, що їх наводить читач.

День в оливковому гаю: як у Хорватії виготовляють оливкову олію

Спочатку до оливкового дерева під’їжджає трактор, що бере стебло в лещата й трясе його, завдяки цьому опадає десь 30% оливок. Пізніше підходимо ми і спеціальними вібрувальними граблями, що підключені до іншого трактора, збиваємо ще 60% плодів. Решту – 10% – зчісуємо з гілок дерев’яними щітками. Оливки падають на розстелену сітку, схожу на дрібну риболовецьку сіть. Пізніше ця сітка згортається, а інший трактор засмоктує з неї оливки, продуває їх від сміття й листя, після чого вони потрапляють у контейнер. За п'ять годин роботи ми зібрали 800 кг оливок.

Проміжні вибори до Конгресу повністю паралізують політичну систему США – журналіст

На перший погляд елементи пазла легко складаються в чітку картинку. Трамп втрачає популярність, й огріхи минулого починають його переслідувати. Законодавча та судова гілки влади реагують як належить. 6 листопада обурені виборці віддадуть демократам більшість голосів, створивши в Конгресі потужну противагу владі президента. Тим часом розслідування Роберта Мюллера виявить бізнес-зв’язки Трампа із брудними російськими грошима, змову очільників його передвиборчого штабу з російськими шпигунами та перешкоджання правосуддю через брехню й викривлення фактів.

Озденіж – село, що тримає небо. ФОТО

Озденіж здавався мені загубленим і схованим посеред дубових лісів і шипшинових заростей місцем, де застиг час і досі блукає малий дід. Я чула, як знайомі їздять туди за ліщиною чи опеньками, чула про маршрут на Озденіж, але ніколи не думала сісти й поїхати. Це не байдужість, а радше страх наполохати магію і побачити звичність надзвичайного. Проте цікавість долає переляки, а сховане завше хочеться віднайти. Дорога до Озденіжа лежить через інші, не поліські ліси Волині – стежки всипані жолудями, обліпихові дерева стелять солодкий туман, виблискує шипшина і глід, а в небі шугають коршаки.