Що зробить ПАРЄ, коли московські танки посунуть на Харків?

26 июня 2019 г., 19:48:00

912

Домінуючим почуттям українців стосовно повернення московської делеґації права голосу в Парламентській Асамблєї Ради Європи безумовно є "глибока зрада". Воно вірно, але абсолютно не конструктивно. Нема відповіди, що робити.

У мене відповідь є: серйозно готуватись до збройної оборони Херсону, Миколаєва, Коцюбієва, Харкова та всіх територій, позначених як "Новоросія" на мапі 2014 року, котру можна побачити нижче. Бо це – цілком очевидний "наступний етап".

Наш "спротив" захопленню Криму в 2014 році в найкращому випадку полягав у беззбройних (!) дефілядах із прапорами та співанням "Ще не вмерла Україна!" Виглядало ефектно, але чи можливо було таким чином захистити свою землю від загарбника?!.

"Санкційний тиск" Заходу повинен був повернути нам Крим, в обороні якого ми не зробили жодного пострілу? Серйозно?!. Чи існує яка-небудь людина, котра насправді вірила б у це?.. Тим не менше, "боротьба за збереження санкцій" до сьогоднішнього дня була цілком абсурдним "офіційним культом" нашої колективної віри, сумнів у гіпер-важливості якого стигматизувався на рівні національної зради. Провал безпідставних сподівань на ефективність санкцій, нерелевантність яких була кожному очевидна від самого початку, повинен був стати доконаним фактом, щоб нині я мав можливість нарешті написати про це.

Саме по собі скасування санкцій ПАРЄ – аж ніяк не добре. Це – "публічна індульгенція аґресору" та наша публічно-показова дипломатична поразка. Позитивом є інше: ця поразка дає нам можливість вийти з того світу створених самим для себе ілюзій, де таким інституціям, як ПАРЄ та вся РЄ, надається абсолютно непропорційне їхній фактичній ролі у світі психологічне значення. Я назвав би це "ілюзією гіпер-значущости міжнародних паперових інституцій та їхніх папірців".

Ніякі західні "санкції" точно не можуть захистити нас від московських танків та літаків, ось що нам треба зрозуміти. Для захисту від них нам потрібні "Джевеліни", "Стінґери", "Ігли" та інша зброя – у справному стані та, що найголовніше, – в руках у людей, котрі не завагаються її застосувати.

Попередниця ООН, Ліга Націй, була послідовнішою, ніж сучасна Рада Європи, бо таки виключила СССР зі свого складу в 1939 році за напад на Фінляндію. Тим часом, анексована тоді Карелія – усе ще частина РФ… teara.govt.nz

Якщо Москва бажає знищити Україну, а вона безумовно бажає цього, московські танки рано чи пізно мають вирушити з території Криму, "ДНР", "ЛНР" та власне РФ в бік Херсона і Харкова. Кремль може готувати для цього ґрунт у з допомогою всяких "Інтерів", "Ньюзванів", "Платформ "За Життя" та "Слуг народу", але без танків і МІГів досягнення цією мети є абсолютно неможливим, бо Кернес, Труханов, Зеленський з Шефіром і Богданом та інші "прибічники миру" продовжують сидіти в адмінбудинках, над якими підняті усе-таки синьо-жовті, а не "аквафрешні" прапори. Як показали події 2014-го, без танків, БТР та "зелених чоловічків" довкола ця зміна прапору над будівлею відбутись усе-таки не може.

Чи будемо ми тоді (а це цілком може ставтися вже наступного року) настільки ж "готові" захищати ці свої території, як в 2014-ому Крим?.. Це залежить лише від нас, а не ПАРЄ, ОБСЄ, ЮНІСЕФ чи ЮНЕСКО! Часу лишилося мало, тому гаяти його – не можна.

Я сподіваюся, що події в Страсбурзі виведуть нас з того стану "очманіння" чи "гіпнотичного сну", в якому ми чомусь перебували впродовж останніх 5 з гаком років…