В Україні впроваджується податковий комплаєнс: на що чекати?

31 июля 2019 г., 22:01:00

938

Проблема добровільної сплати податків – одна з найактуальніших в усьому світі, а відтак – в міжнародній практиці вже існує чимало доробків, які добре себе зарекомендували. Прийнято говорити про так званий податковий комплаєнс – комплекс мотивів та стимулів платників, що спонукають останніх дотримуватися вимог податкового законодавства та вчасно сплачувати податки, збори й платежі.

Наразі тема впровадження податкового комплаєнсу дійшла і до України. Що виглядає цілком природнім – на тлі реформування всієї податкової інституції.

В цьому контексті Офіс великих платників – в авангарді процесу. Адже він свого часу саме й створювався як структура, котра повинна забезпечувати максимальний рівень добровільної сплати податків, збільшення надходжень платежів до бюджетів усіх рівнів.

Основні напрями обслуговування великих платників — налагодження партнерських відносин та підтримка й заохочення платників податків до добровільної сплати – на основі довіри та взаєморозуміння.

Нині податкове супроводження великих платників податків, яке ми забезпечуємо, ґрунтується на принципах:

- компетентність — висока кваліфікація фахівців, які здійснюють податкове супроводження платників податків;

- орієнтованість на платника податків — приділення уваги платникам податків, з урахуванням конкретної ситуації;

- неупередженість — справедливе та рівне ставлення до кожного платника податків, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації;

Читайте також: Пока мы не будем давать тот минимум, который уже дают наши соседи, инвесторов у нас не будет – эксперт

- об’єктивність — урахування всіх факторів, що впливають на оподаткування та поведінку платника податків;

- зручність та доступність — забезпечення платникам податків можливості отримання комплексу адміністративних послуг максимально швидко, просто й комфортно, передусім – в режимі online через Електронний кабінет, як то кажуть, «не встаючи з дивану».

В той же час – незважаючи на вищеозначений пакет принципів, котрий ми практикуємо, знаходити порозуміння з платниками непросто.

Це красномовно ілюструють цифри боргу (незважаючи на те, що цього року він значно скоротився): наразі за великими платниками, які не поспішають розраховуватись з державою, значиться близько 14,6 млрд грн боргу.

Не останню роль в цій сумі відіграють борги по так званій частині чистого прибутку, яку, згідно з розпорядженням КМУ мають сплачувати державні підприємства, або ті, де держава виступає акціонером. Нагадаю, йдеться про відрахування у розмірі 90% від чистого прибутку.

Стягнення цієї заборгованості наразі питання надскладне.

Адже частина чистого прибутку – це не податковий платіж, на який могли б поширюватись норми ПКУ. Отже – ми не можемо примусового його стягувати.

Суди, своєю чергою, трактують повноваження органів ДФС у цьому питанні неоднозначно. Більшість навіть не приймають позовні заяви до розгляду, вважаючи, що фіскали не мають жодних повноважень на стягнення заборгованості із державних підприємств – платників частини чистого прибутку, оскільки – згідно ст.9 ПКУ – цей платіж не відноситься до податків (зборів, обов’язкових платежів). Між тим, борги ростуть.

Читайте также: Гривна все сильнее. Что будет дальше?

До прикладу, у травні цього року державне підприємство не сплатило частину чистого прибутку за І квартал 2019 року, яку, до речі, вони самостійно задекларували. Результат: заборгованість одразу зросла на 1,73 млрд грн.

Вихід з подібного замкненого кола – лише на законодавчому рівні. Ми вже не один раз наголошували: слід домогтися, аби частина чистого прибутку (доходу) підприємств отримала статус платежу, який за законом вилучається до бюджету. Офісом великих платників надавались пропозиції щодо відповідних змін в законодавство. Це зняло б вільне тлумачення ситуації судами та дозволило б контролюючим органам стягувати зазначену вище заборгованість. Зміни поки що залишаються лише у вигляді пропозицій.

Що у залишку? Страждає в першу чергу бюджет країни. Несумлінні платники – попри всі умовляння та заклики до доброчесності – час од часу залишають його без надвеликих надходжень. Приклад несплати до бюджету майже 2 млрд грн. – більш ніж красномовний.

Очевидно, що без певних змін на законодавчому рівні, які б забезпечили достатній рівень відповідальності платників, годі чекати радикальних змін у податковій культурі.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram

Источник: → Все новости от