Сьогодні взаємне непорозуміння між Мінфіном та НБУ вихлюпнулося назовні – економіст
31 июля 2019 г., 23:36:00
889
Ще раз про Нацбанк і Мінфін.
Як інвестбанкір та економіст, я уважно стежу за діяльністю двох органів, які мають найбільший вплив на макроекономічну ситуацію в нашій країні. Це не Президент і навіть не Міністерство економічного розвитку і торгівлі України. Вважаю такими органами Національний банк України та Міністерство фінансів України.
У них багато спільного. Обидва органи провели (і далі проводять) серйозні внутрішні реформи. Підписи обидвох очільників обов’язково стоять під усіма Меморандумами з Міжнародним Валютним Фондом. Мінфін та Нацбанк грають ключові ролі в Раді Фінансової Стабільності.
Проте, на жаль, поки не можуть домовитися про таку стабільність. Сьогодні взаємне непорозуміння вихлюпнулося назовні. Причинами незадоволення стали вчорашнє розміщення ОВДП Мінфіном на ?17.2 млрд (левову частку викупили іноземці) та нинішнє ранкове просідання міжбанківського курсу долара нижче 25 ?/$. Одні незадоволені тим, що держава надто дорого позичає кошти (16-17%% річних), інші – надмірно дорогою гривнею (в курсовому та відсотковому значеннях).
Читайте також: Гончаров: Без устойчивого экономического роста Украина не сможет сохранять политическую стабильность
Хоч я традиційно захищаю Нацбанк від нападок його ворогів (із-за цього вислуховую чимало прокльонів на свою адресу), цього разу я повністю на стороні Мінфіну.
Давайте по пунктах.
1. Міністерство фінансів дорого залучає кошти до бюджету
Моя позиція: Так, дорого, але ж у поточних умовах дешевше неможливо. Мінфін веде надзвичайно відкриту політику позик. Оприлюднена стратегія управління державним боргом, прозоро проводяться запозичення, відкрита інформація про утримувачів боргу (тут подяка НБУ), про дати і суми погашень.
Мінфін повинен залучати кошти в бюджет з певним випередженням, бо із-за низького курсу долара надходження в держскарбницю імпортного ПДВ сильно просіло.
Мінфін повинен забезпечувати безперебійність фінансування усіх запланованих видатків. Особливо – соціальних та безпекових. З невеликою натяжкою можна сказати: якщо би не позики, пенсії вчасно би не виплачувалися.
Мінфін повинен забезпечувати рівномірність видатків протягом року. Інакше в кінці року матимемо неприємні стрибки курсу гривні.
Мінфін не може залучати кошти значно дешевше, бо облікова ставка, яку встановлює Нацбанк, наразі 17% річних. Банки (та їхні клієнти) можуть супернадійно отримувати ті ж 17% річних за двохтижневими депсертифікатами НБУ. Більше того, оприлюднений нещодавно Нацбанком прогноз облікової ставки на 19-21 рік показує, що високі доходи за депсертами банки матимуть ще досить довго. Для чого тоді їм купляти більш ризиковані ОВДП з меншою дохідністю?
Мінфін повинен залучати довгі позики, бо в 2020-му році держава має віддавати найбільший обсяг боргів. Якщо зараз продавати цінні папери з терміном погашення до 1 року, то навантаження по перекредитуванню на наступний рік ще збільшиться. Так і до дефолту можна добавитися.
2. Курс гривні надто швидко зростає
Моя позиція: Так, на мою думку – занадто швидко.
З початку цього року до 29 липня портфель ОВДП у іноземних інвесторів зріс з ?6 млрд до ?71 млрд, тобто на ?65 млрд. Це значить, що в країну приплили приблизно $2’400 млрд на купівлю держпаперів. За цей час чиста купівля валюти Нацбанком досягла позначки $2‘168 млрд. Тобто, НБУ навіть не викупив усю цю "гарячу" валюту, при цьому знизив курс з 28 ?/$ до 25 ?/$.
Читайте також: После Гройсмана хоть потоп: Украина взяла 33 млрд сверхплановых долгов
На своє оправдання Нацбанк пояснює, що не протистоїть трендам, а лише згладжує короткострокові піки. Я вважаю, що приплив коштів міжнародних спекулянтів (саме вони в першу чергу купляють ОВДП) не можна вважати трендом. За ним не стоять ні макропоказники нашої економіки, ні позитивні структурні зміни в міжнародній торгівлі. Ба, більше того, навіть хороша для України кон‘юнктура на сировинних ринках не здатна вивести в "плюс" наш зовнішньоторгівельний баланс.
Тому було би доцільно викуповувати "гарячі спекулятивні долари" без зміни курсу гривні до інвалют. В крайньому разі ревальвувати гривню на 1% при купівлі $1 млрд. На сьогодні мали би курс 27 ?/$, значно меншу валютну дохідність у спекулянтів та спокій при можливому різкому відтокові коштів нерезидентів.
3. Облікова ставка надто висока
Моя позиція: Так, згоден. Нацбанк занадто повільно знижує облікову ставку. Всього на 1% з початку року. І за базовим сценарієм знизить ще на 1.5-2% до кінця року.
Безперечно, учасники Комітету НБУ з монетарної політики мають більше інформації для ухвалення рішення. Безумовно, питання майбутньої інфляції є головним чинником при встановленні ставки. Не маю сумнівів у професіоналізмі знайомих мені членів Правління НБУ та членів КМП.
Проте, з мого крісла виглядає, що Нацбанк дує на воду. Адже політичні ризики (рік виборів) не реалізувалися, МВФ досить прихильно дивиться на нову владу в Україні, інфляція вища за цільовий показник здебільшого із-за адміністративних рішень, на які ставка не має впливу.
В той же час, негативний вплив високої ставки на економіку очевидний. Депсерти та ОВДП забезпечують високу дохідність банкам. Не збільшуючи кредитування останні бадьоро звітують про зростання прибутків на 30-50%.
Так, є і інші причини чому банки ігнорують реальний сектор, і ці причини поза межами впливу НБУ, та все ж таки швидше зниження облікової ставки стало би економіці на користь, а інфляції би не дуже зашкодило.
Висновок. Таким чином, у суперечці Мінфіну та НБУ я би присудив перемогу Міністерству фінансів з рахунком 3:0.
Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram
Читайте еще
влажность:
давление:
ветер:
влажность:
давление:
ветер:
влажность:
давление:
ветер:
