Вторинність пародійного жанру зіграла із Зеленським злий жарт

07 октября 2019 г., 19:09:00

1076

Зеленський стає інструментом забезпечення краху України – Портников

Але і дзеркало, і радар мають одну особливість: вони не продукують сигнал – вони його лише вловлюють і відбивають. Вони не створюють нової реальності – вони лише віддзеркалюють (об’єктивно чи спотворено) та репродукують те, що є. Сам жанр пародії, в якому реалізувався Зеленський, передбачає наявність оригіналу, який можна пародіювати. Якщо в небі нема літаків, навіть найчутливіший радар мовчить. Якщо у кривому дзеркалі ніхто не відбивається, нікому не спаде на думку сміятися до сліз і плескати в долоні.

Й от ця апріорна вторинність пародійного жанру наразі грає з українським президентом злий жарт. Скидається на те, що він (іще як актор) зміг створити спокусливу ілюзію майбутньої України, але в нього так і не з‘явилась українська мрія. Я досі не почув від президента моєї країни "I have a dream". Не вважати ж українською мрією "державу у смартфоні"!

Ілюзія і мрія – це насправді антоніми. Ілюзія – це мара. Вона заколисує і демобілізує. Вона обіцяє і не виконує. Бо її сутність – це омана. Вона видає за дійсне те, чого насправді не існує. Ще Езоп чудово описав її сутність у своїй притчі. Вкравши м‘ясо, пес біг містком через річку, коли побачив у воді своє відображення. Йому здалось, що його образ у воді тримає в зубах більший шматок, аніж він сам. Випустивши свій шмат він кинувся в річку по більший, але відображення щезло, щойно собака торкнувся води. Поки він виліз з річки і повернувся на місток забрати своє м‘ясо, його вже склювали ворони. Цією притчею Григорій Богослов любив ілюструвати, як працює гріховна спокуса, коли погнавшись за ілюзією, ми втрачаємо щось справжнє.

Мрія – це навпаки творче начало. Це мобілізація зусиль і готовність долати перешкоди. Це прообраз того, чого ще слід досягти й заради чого варто терпіти та страждати. "I have a dream", – починалась одна з найвідоміших промов ХХ століття, що замінила Америку. Менше ніж за півстоліття після цієї промови США обрали першого чорношкірого президента.

Читайте також: Від "Штайнмаєра" до Покрови: 12 днів, що можуть змінити Україну

"Я маю місію, одну тільки місію – боротися далі за звільнення моєї батьківщини. Я маю лише одну мету: звільнити Францію", – записав де Голль у своєму щоденнику у квітні 1941 року, коли здавалося, що ніхто й ніщо не здатні зупинити тріумфальний марш Гітлера Європою. За чотири роки Франція, завдяки де Голлеві, була серед країн-переможців над нацизмом.

Донцов подарував українцям мрію "З нічого, зі своєї віри побудувати нову дійсність…" – й із цієї мрії народились УВО, ОУН та УПА. Мандела вірив, що "доки в вас є мрія, ніщо не завадить вам втілити її у життя, доки ви не здаєтесь" – і його довічне ув‘язнення завершилося першими вільними виборами в ПАР, Нобелівською премією миру та президенством.

Наразі схоже, що Зеленський не має мрії і тому подарував українцям лише ілюзію. Ілюзію, що відбиває наше підсвідоме бажання змінити все на краще, не змінюючись самим. Віру в доброго царя та казкового чудодія, який знає, як вирвати країну зі злиднів минулого у щасливе майбутнє без "поту, сліз, крові й гарування" її громадян. Як завершити війну, "просто припинивши стріляти". Як наповнити бюджет, "просто припинивши красти"...

Трагедія Зеленського в тому, що, ставши президентом, він раптом опинився перед викликом продукування оригінального контенту, а не пародіювання чужого. Формулювати й символізувати українську мрію, а не підтримувати українську ілюзію. А в цьому йому не можуть допомогти ані надчутливий радар Шефіра, ані криве дзеркало самого Зеленського. Бо ані дзеркало, ані радар не продукують сигнал – вони лише реагують на зовнішні подразники. А справжнє лідерство, якого так потребує Україна і якого все ще сподівається від свого президента, точно не про ре-активність.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube

Источник: → Все новости от